17-19 серпня в Івано-Франківську відбувався сьомий злет Жіночого Ветеранського Руху. До міста з‘їхалися понад 30 жінок та дівчат-військовослужбовиць, ветеранок і волонтерок російсько-української війни з усієї України.
За три дні перебування в Івано-Франківську Жіночий ветеранський рух запланував багато тренінгів, семінарів, зустрічей з відомими людьми Прикарпаття і, звичайно ж, екскурсій. Це вже сьомий злет жіночого ветеранського руху з усієї країни.
«В мене мурашки по шкірі. Це надзвичайно вольові дівчата, вони дуже сильні і неймовірно люблять Україну. Цей рух дуже потрібний у цей час. Ми маємо бути разом, бо сила – в єдності», – розповідає Наталія Коцкович, журналістка, боєць інформаційного підрозділу полку «Азов».
Штурмовик Андріана Сусак, військовогослужбовиця родом із Косова, стала однією з героїнь першого українського документального кіноальманаху про жінок в умовах бойових дій на Сході України.
Вона розповіла, що жіночий ветеранський рух є великим, і він дотичний до проектів «Невидимого батальйону».
«Всі ці жінки поклали свої життя, спокій, сім'ю, кар'єру і поїхали волонтерками на Донбас. Вони воювали, а також ставали кухарками, швачками та лікарками на Сході», – каже Андріана Сусак.
Військовослужбовиця Андріана Сусак родом з Косівського району. Розповідає, що ветеранський рух стрімко розвивається.
«Одні пішли захищати Україну на схід, інші - долучились до волонтерства. Ми також створили на Донбасі фільм «Невидимий батальйон», де розповідається шість історій жінок-ветеранок. Цей проєкт не зупинився, він зараз транслюється по Україні і по всьому світі», - розповідає дівчина.
Фільм "Невидимий батальйон" транслювався на території Палацу Потоцьких 19 серпня о 18.00.
На презентацію фільму завітав мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Він подарував жінкам-героїням троянди та подякував:
"Пам'ятаю, як в 2014 році приїздили на передову в Щастя. Тоді з захопленням дивились на тендітних дівчат, які воюють на рівні з чоловіками. Навіть більше: вони - ота невидима емоційна сила, яка тримає армію. Що додає воякам у потрібний момент мужності, але біля них можна побути й слабким. Дякуємо вам!"
