Заробітні плати в 2020 році зростуть. Приблизно 70% опитаних НБУ представників бізнесу планують підвищити заробітні плати співробітникам цього року, говориться в дослідженнях НБУ. Було опитано майже 700 представників бізнесу з 22 регіонів країни. Урізати оклади планує тільки 2,2% опитаних.
Зростання зарплати — вимушений захід. Український бізнес конкурує за співробітників не тільки з польськими, але вже й з німецькими колегами. Доходи найманих працівників можуть вирости на 15−20%, прогнозують опитані НВ Бізнес HR-експерти.
Цього року бізнес потребуватиме додаткових кадрів. Але знайти хорошого фахівця — проблема. В Україні 16,5 млн осіб основного працездатного віку (від 24 до 54 років), а сумарно в країні проживає 37,3 млн осіб — такі дані електронного перепису, озвучені міністром Кабміну Дмитром Дубілетом.
Частина працездатного населення продовжує виїжджати. Наприклад, за оцінками Міністерства соціальної політики, в минулому році за кордоном працювало близько 3,2 млн осіб. Українських фахівців запрошують не тільки польські, але вже й німецькі компанії. З 1 січня 2020 року в Німеччині набув чинності закон, який спрощує процедуру працевлаштування для громадян з країн, які не входять до складу ЄС. Якщо раніше найняти іноземця можна було тільки на ті спеціальності, де спостерігався дефіцит місцевих працівників, то тепер цю норму скасували. Більш того, німецький уряд дозволяє всім, хто бажає, приїхати і до півроку займатися пошуком роботи.
Німецькі роботодавці найбільше зацікавлені у веб-розробників і дизайнерів, робочому та медичному персоналі, йдеться в дослідженнях hh.ua. Заробітна плата в половині німецьких вакансій становить від 46,9 тис. до 90 тис. грн, а ще в 30% — від 91 тис. до 135 тис. грн (в еквіваленті за поточним курсом євро).
Українські компанії не готові так платити, і деякі фахівці погоджуються на переїзд. «Розрив між очікуваннями роботодавців та бажаннями роботодавців в Україні суттєвий. Бізнес хоче платити за ринковими ставками і до нас періодично надходять запити від роботодавців з проханням вказати середні зарплати для певного рівня фахівців», — розповідає HR-експерт rabota.ua Тетяна Пашкіна.
Опитані представники компаній підтверджують кадровий дефіцит.
Банки постійно перебувають у пошуку касирів, тому що у них дуже низькі оклади, і вони вільно переміщаються між банками, навіть якщо різниця в оплаті становить 500 грн, розповідають НВ Бізнес у прес-службі компанії Бітрікс24.
Брак персоналу відчувається при пошуку власників робітничих професій, технічних фахівців на виробництві, а також бренд-менеджерів і аналітиків, як каже віце-президент з персоналу компанії Carlsberg Ukraine Марина Харрісон. «Кандидатів, які повністю відповідають нашим вимогам, не завжди вдається знайти через специфіку виробництва і широкого функціоналу. Але такі завдання намагаємося вирішувати за рахунок розвитку своїх співробітників», — говорить вона.
"Нова Пошта" завжди має відкриті вакансії, оскільки постійно зростає. Наприклад, тільки за 2019 рік відкрилися більше 3000 відділень по всій Україні і запущено два інноваційних термінали, додає HR-директор "Нової Пошти" Марія Панченко. «На жаль, кількість працездатного населення в країні скорочується, і ми конкуруємо і за молодих людей, які тільки починають свою кар'єру, і за представників робітничих спеціальностей», — констатує вона.
«Ситуація з пошуком співробітників може дещо відрізнятися залежно від регіонів, але в цілому відчуваємо труднощі з комплектацією штату», — розповідає комерційний директор Синево Україна Микола Скавронський. «Особливо це характерно для великих міст, де у нас постійно є відкриті вакансії для медичного персоналу — медсестер, лаборантів, лікарів-лаборантів», — говорить він.
Цього року роботодавці можуть підвищити заробітні плати на 15−20%, прогнозує керівник аналітичного відділу hh.ua Юлія Дрожжина. Найбільш дефіцитними як і раніше є IT-фахівці, менеджери з продажу, а також маркетологи. Заробітні плати IT-фахівців стартують від 25 тис. грн і можуть доходити до $4 тис., тоді як маркетологи і менеджери з продажу в середньому заробляють 15−18 тис. грн на місяць (дані hh.ua).
Затребуваними будуть фахівці, які займаються ремонтом і обслуговуванням автомобілів. Роботодавці готові платити, наприклад, автомобільним слюсарям від 19 тис. грн на місяць. «Вакансій від виробничих компаній стає менше, що пов’язано з кризовими явищами в галузі», — говорить Юлія Дрожжина. Нагадаємо, в грудні, за інформацією Державної служби статистики, промислове виробництво скоротилося на 7,7% у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року. У річному обчисленні падіння склало 1,8%.
У цьому році в Україні може змінитися Трудовий Кодекс, але це не відіб'ється на зарплатах і попиті на персонал.
Урядовий проект закону № 2708 зареєстрований в парламенті в кінці минулого року і вже викликав масу критики. «Міняти Трудовий кодекс було необхідно, оскільки його норми застаріли. Але запропонований урядом законопроект більше захищає права роботодавців», — визнає Тетяна Пашкіна. Наприклад, роботодавці зможуть звільняти співробітників за 10 можливих причин, одна з яких — через «втрату довіри». Причому, працівника можна буде звільнити одним днем, виплативши йому компенсацію. Всі компанії зобов’язані будуть укладати з працівниками контракти, в яких можуть описувати умови роботи. Наприклад, це може бути ненормований робочий день, а сам договір буде укладатися на строк до двох місяців.
«Ми пропонуємо правила, які повинні бути однаковими для всіх. Уже 28 років українці грають "за правилами", які застаріли і не відповідають сучасності», — написав на своїй сторінці в facebook міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. «Люди скаржаться, що роботодавці їх обманюють при прийомі на роботу. Роботодавці, в свою чергу, скаржаться на працівників, які не виконують домовленостей, і іноді лякають захистом профспілок і затяжними судовими процесами. Чому? Тому що багато домовленостей і практики, які використовуються сьогодні, не є легальними за застарілими нормами законодавства», — вважає Милованов. Глава відомства вважає, що роботодавцям вигідно нав’язувати працівникам неприйнятні умови роботи через брак персоналу.