Запрошуємо на допрем'єрний показ з обговоренням документального проєкту Суспільного Мовлення про гуцульську мультимисткиню Параску Плитку-Горицвіт в Івано-Франківську! «Горицвіт: квітнути всупереч».
Чекаємо на вас 9 квітня о 18:00 в мистецькому просторі «Ваґабундо» (вул. Пилипа Орлика 7).
Вхід вільний, реєстрація обов'язкова.
Подія відбувається за участю команди та героїв документального проєкту. Заплановано живе спілкування.
Про проєкт
Над документальною стрічкою «Горицвіт: квітнути всупереч» працює команда Суспільного Мовлення. Про Параску розповідають дев'ять героїв і героїнь — хтось знав її особисто, інші — досліджують життя й творчість жінки. Для фільму розшукали подругу мисткині та родичів Плитки-Горицвіт із села Бистрець. Знімали проєкт високо в горах — дорога до частини локацій була непроїзною, тож команді доводилося добиратися до них пішки.
Параска Плитка-Горицвіт була письменницею, художницею, іконописицею, фотографинею, створювала витинанки, робила скульптури. Її творчість не сприймали односельці і рідний батько. У молодому віці через допомогу Українській повстанській армії Параска відбула майже дев’ять з половиною років заслання. Коли повернулася, батько не дозволив їй жити вдома. Частина односельців трималася подалі від мисткині через колишнє ув’язнення, ще частина — не розуміла її: Параска вела спосіб життя, який був нетиповим для жінки того часу та Гуцульщини.
На фото — хата, де жила Параска Плитка-Горицвіт
«Нам важливо було показати Параску Плитку-Горицвіт не лише як мисткиню, але і як сильну жінку, яка попри все змогла вибудувати для себе світ, у якому насамперед було комфортно жити їй самій. У проєкті ми аналізуємо, як їй це вдалося, розмірковуємо, чи можна вважати Параску феміністкою, а також спростовуємо деякі наративи, які були поширені про неї», — каже авторка проєкту, завідувачка редакції контенту Суспільне Івано-Франківськ Ілона Захарук.
У проєкті Суспільного про Параску розповідають дев’ять героїв і героїнь — хтось знав її особисто, інші — досліджують життя й творчість жінки. Команда фільму розшукала подругу мисткині, з якою вони разом жили, коли Параска повернулася із заслання. Унікальними спогадами поділилися родичі Плитки-Горицвіт із села Бистрець, звідки вона родом. Знімали проєкт високо в горах — дорога до частини локацій була непроїзною, тож команді доводилося добиратися до них пішки.
«Параска Горицвіт дивує і зачаровує, її спадок — незбагненний. На мою думку, авторці, Ілоні Захарук, вдалася глибока і небанальна — це важливо! — розповідь. Історія Параски — багатошарова, складна, драматична. Вона точно заслуговує серіалу на Netflix. А поки його немає, мусимо актуалізувати, привертати увагу, популяризувати», — розповіла Ганна Силаєва, продюсерка регіональних проєктів Суспільного.
Лейтмотивом стрічки стали цитати з мемуарів мисткині — рукописної книги-щоденника «І в будні, і у свята» з музею Параски Плитки-Горицвіт у селі Криворівня. Обрамлення для кожної сторінки Параска малювала власноруч. Ці елементи лягли в основу графічного оформлення документального проєкту «Горицвіт: квітнути всупереч».
На фото — рукописна книга-щоденник Параски Плитки-Горицвіт «І в будні, і у свята»
«Будь-який документальний проєкт — це певне дослідження, тільки засобами кінематографічними. Дослідження місцевості, історичних подій, явища, особистості. Щоб дослідити багатогранну постать Параски Плітки-Горицвіт, не вистачить, мабуть, і життя, але думаю, мисткиня дозволила нам доторкнутись до її історії й творчості, — каже Сергій Жулін, головний режисер спеціальних проєктів інформаційного мовлення Суспільного. — Для мене унікальність Параски в тому, що вона, усамітнившись і вівши аскетичний спосіб життя в Криворівні посеред гір, змогла своєю мистецькою продуктивністю зворушити багатьох навколо, хоча і мала певне нерозуміння і несприйняття суспільством за свого життя. Вона писала, малювала, фотографувала (була фотолітописицею гуцулів), збагачувала свою духовність і цим змінювала світ навколо. Енергетика Параски й досі присутня в Криворівні, а творчий доробок виходить далеко за межі України».